Влаштування фундаменту — найважливіший етап будівництва будинку

Якщо фундамент закладено з порушеннями, експлуатація будинку стає небезпечною — гарантій, що стіни не почнуть тріскатися з часом, немає.

Підготовка до будівництва починається ще на етапі купівлі земельної ділянки. Необхідно врахувати рельєф території, який впливає на обсяг земляних робіт, а також тип ґрунту, його рухливість та рівень ґрунтових вод.

Для цього проводять геологічну експертизу, що дозволяє визначити слабкі місця ґрунту та підібрати оптимальний тип фундаменту. Економити на цьому етапі не варто. Єдине, що можна визначити самостійно — це рівень ґрунтових вод: достатньо вирити в різних місцях ділянки ями глибиною близько 80 см і залишити їх на кілька годин. Якщо дно сухе — ризику підтоплення фундаменту немає.

Види фундаментів

Після визначення типу ґрунту обирають вид фундаменту. Конструкції не універсальні: у складних ґрунтових умовах вони можуть руйнуватися. Другий ключовий фактор — навантаження на фундамент (поверховість будинку, матеріали стін). Залежно від цих параметрів обирають один із чотирьох типів основ.

1. Свайний фундамент

Використовується на ґрунтах із низькою несучою здатністю верхнього шару, коли заглиблюватися до щільної породи недоцільно. Металеві чи залізобетонні палі спираються на більш міцний шар ґрунту та з’єднуються між собою ростверком.

Застосовується також на пливунах або при високому рівні ґрунтових вод, але лише для одно поверхових легких будинків.

2. Стовпчастий фундамент

Складається зі стовпів із армованого бетону, залитих у шурфи. Стовпи розміщують по кутах будинку та по периметру через 1,5–2 м. Підходить для легких, непучиністих ґрунтів. При використанні обв’язки може працювати і на рухливих основах.

Це найдешевший тип фундаменту, але він підходить лише для легких дерев’яних або каркасних будинків.

3. Стрічковий фундамент

Монолітна стрічка, що проходить по периметру будинку та під внутрішніми несучими стінами. Достатньо міцний для одноповерхових і двоповерхових будинків.

Мілкозаглиблений стрічковий фундамент (50–150 см) застосовується на піщаних чи глинистих стабільних ґрунтах. На пучиністих ґрунтах стрічку утеплюють, щоб уникнути підняття фундаменту силами морозного пучення.

Заглиблений стрічковий фундамент універсальніший: його заглиблюють нижче рівня промерзання ґрунту, що забезпечує стабільність на більшості ділянок.

4. Плитний фундамент

Найміцніший і найуніверсальніший тип основи. Підходить для дво- та триповерхових будинків з будь-яких матеріалів. Навантаження рівномірно розподіляється по площині плити, що запобігає деформаціям.

Плиту застосовують на пучиністих, слабких, просадних ґрунтах. Жорстке армування робить її стійкою до будь-яких коливань ґрунту.

Влаштування фундаменту: основні етапи

Після визначення типу ґрунту й вибору оптимальної основи переходять до робіт.

1. Розмітка та земляні роботи

Спочатку розмічають територію під котлован — його площа повинна бути трохи більшою, ніж у будинку, щоб зробити міцну піщано-щебеневу подушку. Потім викопують ґрунт до необхідної глибини (зазвичай нижче рівня промерзання, але не менше товщини родючого шару).

2. Уплотнення ґрунту

Це критично важливий етап, яким не можна нехтувати. Залежно від типу ґрунту застосовують різні методи трамбування:

• Піщані ґрунти — ущільнюють віброплитами та іншою технікою, з попереднім рясним зволоженням.
• Торф’яні ґрунти — ущільнюють методом вакуумування.
• Дернові ґрунти — утрамбовують шляхом заповнення водою та організацією якісного дренажу.

3. Створення подушки та встановлення опалубки

Після трамбування формують піщано-щебеневу подушку ширше за фундамент на 10–20 см. Далі встановлюють опалубку та заливають бетон.

Багато хто, заливаючи фундамент самостійно, пропускає окремі етапи або використовує дешевший бетон — це серйозна помилка. Фундамент — найвідповідальніший етап будівництва, тому його виконання краще довірити професіоналам.